Як прибирати ліси та нікого не вбити

Біологи, туристи та природоохоронці заразом перетворили хаб на лісопаркову зону. Тут можна було досліджувати різні породи дерев, сліди тварин, результати життєдіяльності комах у деревах, пташині гнізда, гриби та лишайники, спілкуватися з живими кажаном, равликами та совою. Правда, тільки один день.

Своєму заходу спеціалісти дали назву «Я розповім тобі про ліс». Дійсно, кожна активність супроводжувалася поясненнями. А ще був лекторій, де Єгор та Ірина Яцюки, Володимир Яроцький, Наталія Брусенцова й Єгор Гриник розповідали про вплив господарчої діяльності на ліси, як зберегти зелені насадження, щодо роботи нацпарків, слідопитства тощо. Доповіді супроводжувались виразними презентаціями.

Наприклад, лекція однієї з організаторок заходу, Ірини Яцюк, «Навіщо лісу мертва деревина?». Виявляється, дослідники змінили ставлення до ролі сухих дерев та гілок, коріння й шматків кори, тобто так званої мертвої деревини. Вважалося, що вона є розсадником хвороб та шкідників, тому з нею обходилися радикально — вилучали повалені дерева, колоди, особливо великі. Це приводило до загибелі грибів, комах і тварин, що зазвичай там живуть. Багато з них — наприклад, жук-олень (Lucanus cervus) або трутовик дубовий (Buglossoporus quercinus) — є рідкісними, знаходяться під загрозою зникнення і підлягають охороні.

Комфортне життя рекордсмена серед українських комах (разом з «рогами» досягає 7,5 см) обґрунтовано низкою умов. «Колись жук-олень був звичайним видом по всій Європі, проте зараз спостерігається повсюдне скорочення його чисельності. Поширення цього жука пов’язане не так з географічними регіонами та кліматичними зон, як зі специфічними біотопами, які є типовим місцем його перебування. Як правило, місцями виявлення жука-оленя є широколистяні та мішані ліси з домішкою дуба», — пишуть фахівці-біологи. Ця комаха облаштовується виключно в дуплах старих і мертвих дерев. Якщо лісове господарство їх винищує, то гинуть і мешканці. Усі без виключення.

Як зазначила Ірина Яцюк під час своєї доповіді на заході у хабі, важливим є те, що мертва деревина повертає поживні речовини до природи та забезпечує ефективність лісу.

Джерело: География. Современная иллюстрированная энциклопедия

Біологи шукають способів припинити шкідливі практики. «Нам потрібна збалансована система лісокористування, де старі ділянки лісу з високим рівнем біорізноманіття будуть максимально зберігатися, а інші, не такі цінні — використовуватися людиною. В охоронюваних ділянках важливо зберігати мертву деревину як місце проживання рідкісних видів і компонент лісової екосистеми», — зауважила нам дослідниця.

Активістів закликають до розумного прибирання. Бо виносити людські покидьки (поліетилен, пластик, метал, скло) — то добре, а от у природі сміття немає.

«Ми прагнемо ділитися знаннями про ліси, про те, як влаштовані ці екосистеми та які істоти їх населяють. Знання є ключем до відповідальності та дбайливого ставлення до природи, що нас оточує. Цей захід був спрямований на те, щоб пояснити роль мертвої деревини для лісу та його мешканців та необхідність її збереження. Ми плануємо продовжувати наукову та просвітницьку роботу у цій сфері. Зараз ми створюємо друковані екопросвітницькі матеріали, а також готуємо публікацію про рідкісні види грибів, що пов’язані з мертвою деревиною», — пояснила організаторка.

В резюме додамо цитату французького поета XIX століття Теофіля Ґотьє (знову ж таки, взятої з презентації Ірини Яцюк): «В природі немає нічого мертвого». То варто пам’ятати кожному, хто через будь-яку причину йде до лісу.

Фото без логотипу надані організаторами заходу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *