«Точки наближення» у «Студії 42». Як це було

Протягом двох днів ми приймали проект «Точки наближення», організований CSM і Korydor, і присвячений роботі зі складним досвідом та травматичною пам’яттю українців.

У проекті брали участь художники, культурні менеджери, журналісти та дослідники з різних регіонів України. У нашій студії вони зустрічалися з незалежними журналістами, представниками громадських організацій, що працюють з військовими та переселенцями; з митцями, які працюють із травматичним досвідом та проблематикою війни. Спілкувалися й обмінювалися досвідом.

2

Третій рік війни сформував у медіа певні типи історій — розповіді про нових героїв і тих, хто найприкріше постраждав під час воєнних дій. Щойно óбрази цих людей зникають зі стрічки новин та екранів, людський вимір історії розсіюється, і на перший план виходять державницькі інтереси й ритуальні фігури мовлення політичного дискурсу. Історії болю та обтяжливий досвід залишаються особистим тягарем для людей, які стають героями лише одного медіа-дня, або ж узагалі ніколи не потрапляють у фокус медіа, бо не відповідають ідеї «успішної історії».

8

Окрім медійного виміру, всі ці щоденні досвіди війни й тих, хто вже повернувся з неї (чи живе поруч), існують в усних історіях, приватному просторі, в межах родин, часом — у спільних дискусіях, соціальних проектах, де озвучуються різні відчуття, спогади й позиції учасників. Однак цього приватного простору недостатньо, щоби важливі питання не зникали й не були витіснені домінантним наративом про війну. Запобігти цьому може збирання й осмислення «пересічних» досвідів різних спільнот і окремих людей, зокрема — через мистецькі практики, які здатні увібрати в себе все розмаїття часом суперечливих позицій. Подоланню дистанції між тими, хто слухає і тими, хто розповідає, присвячений проект «Точки наближення».

3

Поєднуючи точки зору «різного наближення»: митців, журналістів, культурних менеджерів, учасників із різних регіонів України і з-за кордону, — проект прагне наблизитися до розуміння досвіду вразливих спільнот, а також, використовуючи мистецтво як медіум, зробити його частиною досвіду ширшої аудиторії. У центрі нашої уваги опиняться Дніпро та Харків — міста, де розташовані найбільші волонтерські організації, центри допомоги військовим та внутрішньо переміщеним громадян (к)ам, — обласні центри, що розташовані найближче до лінії фронту.

9

Мета проекту — актуалізувати й відкрити ширшій аудиторії досвід спільнот, які стають найбільш вразливими внаслідок війни на Сході України, серед них — внутрішньо переміщені особи, для яких Дніпро та Харків стали місцями постійного або тимчасового проживання; учасники та ветерани АТО, що часто лишаються без належної психологічної допомоги та суспільної підтримки; волонтери, потреба яких у психологічний, якщо не фізичній, реабілітації може бути не менш серйозною, ніж в учасників військових дій; мешканці обох міст, що, виявляючись найменш інституціалізованою групою, часто опиняються поза публічним діалогом.

10

На першому етапі учасники та учасниці протягом 5 днів проведуть власне дослідження локального контексту в одному з міст, де у них буде можливість заглибитися у локальний контекст і розпочати дослідження для власного майбутнього проекту або ж доєднатися до інших проектів; познайомитися з потенційними партнерами, експертами, активістами та цільовими спільнотами.

Після завершення резиденції учасниці та учасники мають підготувати орієнтовно 10 текстів, присвячених аналізу ситуації у Харкові та Дніпрі, способам роботи з травматичними спогадами та подолання відчуження між різними суспільними групами, а також — рефлексіям щодо досвіду Іншого і майбутньої історії країни.

1

Окрім цього, протягом наступних 2-х місяців учасники матимуть можливість втілити до 6-ти мистецьких проектів із використанням учасницького підходу й практик. Це дозволить зробити травматичний особистий та колективний досвід вразливих спільнот ближчим та більш зрозумілим широкій аудиторії, включити його до публічного дискурсу, що у майбутньому допомогло би запобігти утворенню одного домінантного історичного наративу, позначеного фігурами виключення та замовчування.

5

На наступному етапі (кінець березня — початок квітня) відбудуться презентації реалізованих проектів у Харкові, Дніпрі та Києві.

До проекту також долучаться митці з Молдови та Грузії, країн, що в недалекому минулому пережили військові конфлікти, близькі за характером до збройної агресії в Україні. Досвід окупації і стрімкої військової ескалації у Південній Осетії у 2008 році та замороженого конфлікту у Придністров'ї, що триває з 1992 року, показали, наскільки у різний спосіб війна може впливати на суспільство, змінювати його modus vivendi загалом і повсякденні практики зокрема. А тому досвід митців, які використовують у своїй діяльності учасницькі практики, може багато в чому виявитися корисним для українського контексту.

Фото — Андрій Яригін.

Залишити відповідь