Становлення, ренесанс і кращі літературні традиції Харкова

Другу лекцію проекту «Вечори історії Харкова» у нашому хабі прочитає 29 вересня старший викладач кафедри української та світової літератури ХНПУ ім. Г. С. Сковороди Антоніна Яковлева. Тема: «Харків літературний: від Семена Климовського до Марка Терена».

Ось як описує свою лекцію доповідачка:

Слобожанщина і, зокрема, її центр — місто Харків — багаті на красне письменство. Від часу перших поселень і до сьогодні не вичерпується життєдайна криниця Талантів на цих землях.

Література Слобожанщини сягає корінням у давнину й пов’язана з народною творчістю. Легенди, перекази, пісні, казки та приказки наших предків сповнені мудрості й любові до цієї землі й готовності її захищати від ворогів. Недарма ж в основі багатьох фольклорних творів Слобідського краю є тема боротьби з кочовою ордою, тотемом якої був Змій.

Із появою на мапі Європи Харкова розпочинається новий етап розвитку культури краю. Відкритий у місті 1726 року колегіум став основним центром просвіти й мистецтва. Імовірно, саме в ньому навчався талановитий поет і мислитель С. Климовський, відомий у нас як козак-піснетворець, а в Європі як автор пісні «Їхав козак за Дунай».

З легкої руки мандрівного філософа Г. Сковороди у ХІХ столітті наш край розбуявся мистецьким цвітом: тут тобі і Г. Квітка-Основ'яненко, і митці Харківської школи романтиків, які своїми талантами й наробками не згірш за «школу поетів-лейкістів» Англії, тут тобі і Б. Грінченко, Я. Щоголів та І. Манжура, які продовжили попередні традиції й підготували ґрунт для модерної літератури кінця ХІХ — початку ХХ століття (Х. Алчевська, П. Грабовський).

Після розпаду імперії на початку ХХ століття саме харківці виявилися піонерами у творенні нових синтетичних форм мистецтва у вітчизняному культурному просторі. Це був справжній Ренесанс, який називали і «червоним», і «розстріляним»… Харків у цей час стає літературною й театральною Меккою. Нам ще треба дорости, щоб навчитися читати й розуміти геніальні, незвичні твори, які заповіли нам наші земляки й ті, кого наше місто покликало до себе, щоб потім, на жаль, багатьох із них знищити й кинути на тривалий час у забуття (М. Хвильовий, М. Куліш, М. Йогансен, Ю. Шпол, М. Семенко, А. Любченко, М. Ірчан, В. Бобинський, Остап Вишня і багато-багато інших).

Після ІІ Світової війни літературне життя поновлюється на Слобожанщині. У другій половині ХХ століття письменницька організація міста поступово відроджує кращі традиції попередників, хоча багатьом із когорти повоєнних митців (І. Муратов, В. Мисик, В. Боровий, В. Бондар, Р. Третьяков, С. Шумицький, І. Христенко) доведеться поплатитися здоров’ям, свободою, а декому і життям. Їм на зміну прийдуть талановиті, патріотичні митці (О. Ковальова, В. Бойко, А. Перерва, С. Сапеляк).

Сьогодні ми маємо можливість пишатися відомим як у нас, так і за межами країни С. Жаданом, оригінальними Р. Мельниковим, С. Ушкаловим, І. Зарудком. Буйно розцвітає й жіноча література, представлена талановитими мисткинями нашого краю (О. Рибка, О. Бойко, М. Терен).

Отже, поспішаймо на Вечори історії, щоб відкрити для себе Харків і його багату літературну традицію, щоб знайти, прочитати, осмислити твори красного письменства нашого краю.

Нагадаємо, проект «Вечори історії Харкова» стартував 22 вересня. Тепер щоп’ятниці у хабі соціальної активності «Студія 42» пропонуватимуть послухати одну півторагодинну лекцію. Вхід на захід безкоштовний, але участь можлива виключно за попередньою реєстрацією. Зверніть увагу: матеріали лекції було частково викладено під час останньої «Ночі історії Харкова».

Довідково. «Вечори історії Харкова» організовують фундація «Харків манливий» і громадська організація «День музики» в рамках «Ночі історії Харкова» та діяльності Хабу соціальної активності «Студія 42» за участі Харківської обласної філармонії та Молодіжної ради при Харківському міському голові. Повнішу інформацію про лекції можна знайти на сторінці проекту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *