Публічне звітування НУО: тягар чи здобуток

Навесні завдячуючи змінам до законодавства з протидії корупції з’явилася норма про електронне декларування разом із чиновниками всіма активістами, хто чинить антикорупційну діяльність, і всіма, хто надає послуги/товари таким антикорупціонерам. Тоді Президент наголосив на підтримці ініціатив неурядових організацій у сфері боротьби з корупцією й пообіцяв, цитуючи, «опрацювання узгоджених змін до закону [щодо е-декларування громадських активістів]».

За три місяці після тих слів гаранта його Адміністрація підготувала два пакети законодавчих ініціатив зі скасування так званої «правки Тетяни Чорновол», але, разом із тим, вирішила запровадити нові механізми відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об'єднань та використання ними міжнародної технічної допомоги.

Першим про небезпеки ідей Банкової повідомив голова Правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін у своїй колонці на УП. Серед іншого він зазначає про таке, цитуючи:

  • [зміни] дають фіскалам повний ручний контроль за діяльністю неприбуткових організацій;
  • [закон] зобов’язує ФОП, що співпрацює з громадською організацією, публічно звітувати про особисті витрати.

Віталій Шабунін (фото - Святослава Хоробра, facebook.com)
Віталій Шабунін (фото —
Святослава Хоробра, facebook.com)
Також Віталій оприлюднив порівняльну таблицю до одного з проектів із своїми правками:

В цей же час Адміністрація Президента наводить слова Дмитра Шимківа, що «законопроектами запропонована прозорість громадських організацій і тих фізичних осіб-підприємців, хто отримує напряму кошти донорів — міжнародну технічну допомогу», додаючи, що публічну звітність подаватимуть всі громадські організації без огляду на спеціалізацію та джерела доходів.

З таблиці ж видно, що надані гарантом й опубліковані Шабуніним законодавчі зміни не мають норм (а) про звітування всіх організацій, а тільки тих, що отримують кошти з бюджету та від донорів, і (б) про прозорість тільки тих ФОПів, які отримують кошти донорів безпосередньо, а про звітність за витрати з (не уточнено чи первинного, чи вторинного) доходу від ​реципієнтів або бенефіціарів, або донорів міжнародної технічної допомоги.

Ці розбіжності в Адміністрації Президента пояснили тим, що, цитуючи, «низку зауважень, висловлених громадськими організаціями, було враховано за результатами зустрічі [Президента з представниками громадських організацій]».

Ініціативи гаранта спричинили дискусії серед лідерів організацій громадянського суспільства. Так, виконавчий директор Творчого центру ТЦК Володимир Купрiй зауважує (посилання може бути недоступним через обмеження приватності):

Євген Бистрицький наполягає на необхідної підзвітності громадських організацій суспільству про свою фінансову та змістовну діяльність:

ПОВНА І НЕОБХІДНА ПІДЗВІТНІСТЬ ГРОМАДСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ/ОРГАНІЗАЦІЇ

Спираючись на багатолітній досвід роботи Міжнародног…

Опубліковано Yevhen Bystrytsky 8 липня 2017 р.


Далі Євген Костянтинович продовжує: «Підзвітність ГО необхідна, перш за все, суспільству: для виконання головної місії будь-якого справжнього ГО — бути публічним виразником та захисником інтересів частини громадськості і перед владою, і перед суспільством, а також задля встановлення бар'єру зловживанням нечесних ділків, що створюють фальшиві ГО. Тому всі юридично зареєстровані ГО мають звітуватись. Я б радив і стихійним незареєстрованим ГО також знаходити можливість звітуватись, хоча б за змістовну діяльність, яка здійснюється на виключно волонтерських засадах». Голова Правління Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко додає: «В частині ГО у запропонованому проекті нема дискримінації: звітуватися мають всі ГО, хто отримує будь-яку безповоротну фінансову допомогу (державний бюджет, МТД та будь-яку іншу легальну фіндопомогу, в т. ч. „олігархічну“), якщо річний бюджет вищий за (приблизно) 500 тис грн. А от в частині ФОПів дійсно є дискримінація — вимога стосується лише тих, хто отримує МТД».

Водночас правозахисник Денис Кобзін із Харківського інституту соціальних досліджень ставить питання, цитуючи, «То есть у организации, которая не берет деньги у государства, появляются дополнительные обязательства перед государством, за невыполнение которых ее существовование ставится под угрозу? Или, если уж быть совсем честным и исходить из практики (например Dragon Capital) — подозрение в невыполнении которых может поставить ее существование под угрозу? Поддержка этой неэкологичной концепции отношении НГО и государства — мощный ход. Мне непонятно только одно — что было не так с законами 16 января, что не нравилось?». Він і ряд НУО України підписали відкриту заяву, назвавши законопроекти ударом по незалежності громадських організацій: «Ми з обуренням констатуємо, що ці проекти є неприхованою спробою посилити вплив держави на активну та незалежну громадськість в державі за рахунок створення додаткової звітності для всіх громадських організацій, що „отримують фінансові та інші ресурси і послуги, що надаються на безоплатній та безповоротній основі із застосуванням податкових пільг або звільнення від оподаткування“».

Денис Кобзін (фото -  undp.org.ua)
Денис Кобзін (фото —
undp.org.ua)
Також із спільної заявою, відкритою до підписання, виступили Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Українська Гельсінкська спілка з прав людини та Харківська правозахисна група: «На нашу думку, вимоги, які вводяться цими законопроектами, порушують міжнародні стандарти свободи об'єднань і є дискримінаційними в порівнянні з іншими суб'єктами господарювання. Ми вітаємо добровільне оприлюднення річних звітів ГО про свою діяльність і про її фінансові результати як добрий засіб інформування суспільства та забезпечення прозорості. Тому що тільки суспільство має право визначати ефективність діяльності громадських організацій, а держава має лише сприяти реалізації свободи об'єднань».

Три вагомих аргументи проти законопроектів наводить і голова Правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик:

Сьогодні Рада вчергове спробує прикрутити гайки і обмежити роботу громадських організацій в Україні. У порядку денному з…

Опубліковано Tetiana Pechonchyk 12 липня 2017 р.

Із заявою про неприпустимість погіршення законодавства для громадянського суспільства виступив Український незалежний центр політичних досліджень:

Заява про неприпустимість погіршення законодавства для громадянського суспільства в Україні

Команда Проекту «Громадяни …

Опубліковано Громадяни в дії 13 липня 2017 р.

Він же проаналізував небезпеки пропонованих ініціатив:

А Український центр європейської політики перевірив зміни на предмет відповідності Фундаментальним принципам щодо статусу неурядових організацій в Європі: «Після ознайомлення із запропонованими новаціями щодо звітування НУО складається враження, що першочерговим завданням Адміністрації президента було не запровадження „принципів прозорості та публічності“, а бажання отримати потужний важіль впливу на діяльність НУО з боку податкової служби, яка дуже часто в довільній формі трактує норми Податкового кодексу в роботі з бізнесом».

Самі ж проекти Законів з’явилися в парламенті 10 липня як:

  • р.н. 6674 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об'єднань та використання міжнародної технічної допомоги»;
  • р.н. 6675 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об'єднань та використання міжнародної технічної допомоги».

Перший передбачає, серед іншого:

  • розширення визначення такого принципу діяльності громадського об'єднання як відкритість, яку обтяжують обов’язком ГО забезпечувати оприлюднення інформації про фінансування своєї діяльності у випадках, передбачених законом;
  • зобов’язання громадських об'єднань, загальний річний дохід яких перевищує 300 прожиткових мінімумів, оприлюднювати щороку (до 1 квітня) на власному сайті (якщо такий є) та подавати до ДФС додатково річний фінансовий звіт, форму й порядок подання якого встановить уряд.

Вміст такого звіту законотворець уже передбачив, документ повинен буде містити:

  • персональний склад керівних органів;
  • кількість членів, встановлену суму внесків на звітний рік і фактичне надходження таких внесків на рахунок;
  • загальну суму отриманих доходів від фізичних і осіб, підприємств, установ та організацій, у тому числі в рамках реалізації в Україні програм (проектів) міжнародної технічної або іншої допомоги, та перелік суб'єктів, від яких за рік отримано доходів на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів;
  • кількість працівників, які працюють на постійній основі і за сумісництвом, загальну суму витрат на оплату їхньої праці та перелік десяти працівників, яким у звітному році виплачено найбільші суми заробітної плати;
  • загальну суму видатків, здійснених на користь інших фізичних осіб (зокрема, ФОПів), юридичних осіб, перелік таких фізичних і юридичних осіб, сум видатків на їхню користь (якщо річний обсяг видатків на користь однієї такої особи перевищує 50 прожиткових мінімумів);
  • відомості про участь керівників у керівних органах інших громадських об'єднань, у інших юридичних особах приватного права.

Стосовно останньої вимоги в «правках» Шабуніна є зауваження, що громадські об'єднання не володіють такою інформацією, що ускладнюватиме надання таких даних.

Другий законопроект додає таке:

  • вводить ще одну причину виключення ГО з реєстру неприбуткових (за невиконання зобов’язання оприлюднювати щороку на власному сайті та/або подавати до ДФС «новий» звіт)
  • ФОПи та платники єдиного податку І-ІІІ груп, які отримали дохід від донорів міжнародної технічної допомоги, в окремому додатку до податкової декларації відображають обсяг такого доходу із зазначенням донорів, від яких отримано дохід, та суми виплат за рахунок такого доходу третім особам із зазначенням переліку третіх осіб (разовий обсяг виплат яких перевищує 3 прожиткових мінімуми), і сум виплат на їх користь;
  • такий додаток до податкової декларації оприлюднюється на порталі ДФС за формою та у порядку, що встановить Мінфін;
  • у разі неподання такими платниками окремого додатка до податкової декларації платники єдиного податку переходитимуть на загальну систему;
  • нове звітування (після дня набрання чинності змін) стосуватиметься не цілого року, якого схвалять новації, а періоду від набрання чинності до кінця звітного періоду.

Обидва законопроекти Президент визначив як невідкладні, але ані 11, ані 13 липня включити 6674 і 6675 в порядок денний поточної сесії парламенту не вдалося.

Артем Коновалов, спеціально для Хабу соціальної активності «Студія 42»

Фото на заголовку — 112. international

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *