Про підготовку та програму третьої «Ночі історії Харкова»

Ніч історії Харкова — це серія лекторіїв, які починаються пізно ввечері та продовжуються до ранку. Мета проекту — популяризація реальної історії міста. Досягнення проекту за перші два заходи: вісім запрошених лекторів-дослідників протягом 16 безсонних годин провели 24 історичні лекції для 308 слухачів. Третя «Ніч історії Харкова» запланована на 13 травня.

q2Db4HYAnc4

Про проект розповідають його координатори Антон Бондарев та Сергій Жуковський.

Ідея та команда

— Коли з’явилася ідея проекту й що стало каталізатором втілення ідеї в реальність?

d7bG4CfBLis

Антон: Під час «Дня однієї вулиці» восени я відповідав за історичні лекції й звернув увагу, що через велику кількість матеріалу лекторам дуже складно вкладатися в регламент. 40-хвилинний виступ в результаті міг тривати півтори години. При цьому, люди слухали історичні розповіді з задоволенням. Мене це зачепило. Ідея, за фактом, зародилася в кінці жовтня. Каталізатором ж стало те, що в історії Харкова чимало придуманого. Якщо вдень багато хто розповідає байки й недостовірні факти, то коли ділитися відкриттями тим, хто світлий час доби проводить в архівах, вивчаючи факти? Тільки вночі.

— У команді проекту, крім вас, ще три людини — Сергій Жуковський, Іван Пономаренко, Валентина Розсіхіна. Як ви зібралися разом?

Антон: Наприклад, Сергія я знаю з 2004 року. Досвід роботи спільний з ним був. Тому одного разу я йому просто сказав: «А давай зробимо?». В той момент ідея була абсолютно божевільною. Але Сергій її підтримав.

— Чому ви вирішили підтримати проект «Ніч історії Харкова»?

h98zLPAQbzM

Сергій: Завдяки допомозі й рекомендаціям Антона в 2015—2016 роках ми змогли реалізувати проект «День однієї вулиці». Історична складова — це його заслуга. Він великий експерт й знає всіх, хто займається історією міста, архівними документами, збереженням нашої культурної спадщини. Без його рекомендацій і участі, «День вулиці» був би зовсім іншим проектом. Але історія міста заслуговує більшого, ніж просто розвиток в рамках розважального проекту. Так і з’явилася ідея створення Ночі історії. На щастя, у нашій організації (ГО «День музики», — авт.) Є можливість підтримувати подібного роду проекти в хабі соціальної активності «Студія 42». Ми довго думали, робити або не робити — все ж ніч, історія. Кому це цікаво? Але в перший раз прийшло майже 100 осіб.

— Як проходить підготовка до заходу?

Антон: До першої, грудневої, Ночі команда організаторів готувалися з жовтня. До підготовки лютневої - приступили відразу по завершенню першої. Як тільки провели її, відразу почали готуватися до травневої. Плюс паралельно зараз намагаємося приділити увагу і підготовці до серпневої «Ночі історії». Наш проект — це, перш за все, командна робота. Без команди його б просто не було. Мене оточує хороший колектив, який працює, як злагоджений механізм. Кожен відповідає за свою частину роботи в проекті і намагається зробити її добре. При цьому, я не можу сказати, що в проекті панує демократія. Але зате в ньому переважає розуміння і повагу. Те, що вкладає кожен член команди для мене безцінний.

jQ1gs8ibRkk

— Що значить для вас командна робота й партнерство?

Сергій: Для мене це можливість підтримати унікальний і єдиний в Україні подібного роду проект. Ніч музеїв, Ніч науки є в багатьох містах, а ніч історії - тільки в Харкові.
В даному випадку мені приємно працювати з досвідченими людьми, які розуміють, як повинна взаємодіяти команда. Це дуже важливо. Добре, що є Антон, який бере всю відповідальність на себе і робить найскладнішу роботу. Нам залишається йому тільки допомагати й підтримувати.

Про значення і перспективи проекту

— Чим може бути цікавий ваш проект молоді?

VpOG_OY-iew

Антон: Молоді на лекції ходить дуже багато, і це радує. З чим асоціюється у них проект — я не знаю. Думаю, їм подобається отримувати від лекторів ту інформацію, яку вони не знайдуть в Інтернеті. На лекціях вони задають багато питань. А це формує здатність піддавати критичному аналізу будь-які факти, що дуже важливо для формування свідомого суспільства.

— Як ви думаєте, що дає проект місту?

Сергій: За багатьма параметрами «Ніч історії» — це освітній проект нового формату. У нас є можливість проводити лекторії в оновленому приміщенні філармонії. Завдяки такому союзу у нас з’явилися плани на реалізацію нових проектів.

Головне завдання, щоб у максимально більшого числа зацікавлених людей була можливість дізнатися реальну історію міста й факти з життя харків'ян. На жаль, загальнодоступна інформація не завжди є достовірною. Й мета проекту — спробувати виправити цю ситуацію. А ефект — це почуття причетності життя міста, в якому ми живемо.

Адже нам є чим пишатися. Багато маловідомих в рідному місті харків'яни зробили вагомий внесок в світову історію. Може бути, наші лекції дадуть комусь силу для відкриттів або нових досягнень, підвищать почуття патріотизму.

— Минуло вже два лекторія. Якісь загальні тенденції ви помітили?

DnpqbumQQGs

Антон: Так, помітив. «Ночі історії Харкова», як й будь-якому іншому проекту, необхідний розвиток. Щоразу ми намагаємося якось поліпшити проект й придумати щось нове. При цьому не порушуючи його початкову суть. А людей приваблює різне. Однозначно можу тільки сказати, що в основі їх приходу на проект лежить шаленна любов й інтерес до реального минулого нашого міста. Заради якого вони готові не спати всю ніч.

— Чи вдається самим організаторам послухати лекції?

Сергій: На жаль, від початку й до кінця ще жодної лекції я не зміг послухати. Причина проста: проект триває вісім годин. В організаційному комітеті чотири координатора й волонтери. На останній ночі історії у нас було більше 200 слухачів, шість лекторів й три локації. Це зобов’язує стежити за тим, щоб все працювало й всім було комфортно слухати лекції. Іноді потрібно бути одночасно в різних місцях. Це забирає час, зате дає можливість послухати практично всі лекції за ніч. Зворотний бік медалі будь-якої події: рідко організатори можуть в повній мірі насолодитися процесом. Відкрию секрет: ми все ж вирішили робити запис деяких лекцій. Так що, нарешті, у організаторів з’явиться альтернативна можливість прослухати всі лекції, але по завершенні заходу.

Про підготовку

— Ви якусь лекцію будете читати на майбутній «Ночі історії»?

RjW_yuTE14w

Антон: Основне наше завдання — зробити так, щоб лекції були різноплановими й цікавими всім. Я б не сказав, що на «Ночі історії» є напрямки. Комусь ближче історія Другої світової війни, комусь — Харків в 1917-го, а комусь — й історія харківських емігрантів. Кожен приходить на проект й знаходить для себе те, що цікаво саме йому.

— Вас як раз цікавить вивчення долі емігрантів. Що підштовхнуло до цього?

Антон: Цією темою я займаюся три або чотири роки. Вона мені дуже цікава. Це частина минулого нашого міста й її теж необхідно знати. Невже люди, які жили в нашому місті до 1919 року, щиро любили його й покинули його не по своїй волі, не заслуговують того, щоб їх пам’ятали? Адже у Франції або Сербії багатьом з них, відірваних від рідного дому, доводилося все починати з нуля. Чимало таких харків'ян стали відомими й знаменитими. За кілька років буквально по крихтах, з різних довідників, збірників документів ми зібрали біографії близько 300−500 осіб. Думаю, що це не найгірша й нудна тема в історії Харкова.

У вас є блог. І в рубриці «Істфакт» ви почали публікувати матеріали про поїздки по історичних садибах харківського регіону. Чи будуть матеріали, зібрані в поїздках, представлені на цій «Ночі історії»?

wktgWNwYA24

Антон: Років вісім тому мій друг й вчитель Андрій Федорович Парамонов об'їздив безліч старовинних садиб й за підсумками своїх поїздок видав прекрасну книгу. Але за минулі після цього роки дуже багато в стані садиб змінилося. Причому, в гіршу сторону. Коли я зі своїми однодумцями почав свої поїздки, нам вкрай важливо було зрозуміти, що за ці роки безслідно зникло. Ми також чітко ставили за мету за допомогою відео- та фотозйомки не просто зафіксувати нинішній стан садиб, а й показати його людям. Потай сподіваючись, що станеться диво, й хтось захоче одну з садиб врятувати.

Поки що був один виїзд, але практично через день-два після травневої «Ночі історії» заплановано нову подорож.

Сподіваюся, що до серпневої «Ночі історії Харкова» буде можливість у вигляді лекції, фотовиставки або відео представити результати наших поїздок.

— Чекати гостям якихось новинок?

IzMb5M5NEmo

Сергій: Мені подобається об'єднувати в проекті різні напрямки культури. Так, в найближчу «Ніч історії» ми будемо заповнювати перерви між лекціями музикою харківських композиторів. Упевнений, що більшість городян ніколи її не чули, хоча це шедеври світової класичної музики.

Про важливість історії

— Що таємниці минулого можуть дати сучасному харків'янину?

Антон: Без минулого у людей немає майбутнього. Я дуже люблю притчу з Святого Письма про двох людей. Один з них легко й швидко побудував будинок на піску. Інший будував свій будинок довго, на камені. Коли річка вийшла з берегів, будинок на піску був зруйнований, а той, що на камені, встояв. Це я до того, що треба зрозуміти, на якому фундаменті ми зараз будуємо своє майбутнє: на домислах, брехні й неперевірених фактах або ж все-таки на камені? Реальна історія Харкова набагато цікавіше. Жоден, навіть самий талановитий, письменник не створить ніколи такий сюжет, який може створити сама історія.

— Але ви самі раніше говорили, що «в історії Харкова чимало придуманого». Виходить, в ній багато темних й неправдивих сторінок?

Антон: Дослідники минулого робили помилки, тому що у них не було того доступу до документів, який є зараз у нас. Але й зараз роблять помилки. Багато що з того, що пишуть в Інтернеті або книгах про Харків, базується на реальних фактах. Але не завжди в книзі або статті, лекції або екскурсії - все правда. З цієї причини вимислу про минуле у нас дуже багато.

— Який масштаб таємниць в історії Харкова? І який їх відсоток ви розкрили?

IvW-8FdeCEM

Антон: Мені вкрай складно сказати, скільки і чого я розкрив. Я просто щодня працюю з документами. Не важливо, в архіві або будинку. Загадок, на розкриття яких треба витратити чимало часу, дуже багато.

— Як вважаєте, якби ви жили в іншому місті, існувала б «Ніч історії»?

Антон: Якщо чесно, я не можу собі уявити, що я жив би в іншому місті. Перефразовуючи ірландську приказку «Якщо ти слобожанин, то ти досить щасливий для того, щоб бути слобожанином». Хоча, напевно, якась інша «Ніч», можливо, й існувала б.

Щоб зареєструватися на травневу «Ніч історії Харкова» (ніч з 13 по 14 березня), потрібно заповнити форму.

Залишити відповідь