IV Ніч історії: спойлери

Вчетверте в Харкові проходитиме Ніч історії - освітня платформа, що популяризує історичні знання (а не міфи чи байки) про Слобожанщину, її міста, села, події та людей.

Ми вирішили розібратися, що чекає на слухачів і слухачок у ніч з 26 на 27 серпня в філармонії на Римарській.

Почнеться подія о 22:00, приходьте завчасно (опівночі двері на вхід закриють), щоб зареєструватися й обрати свою тему (бо, традиційно, три лекції щодві години читатимуться паралельно):

Перший блок (22:30—00:00)

Архітектурні радості
Костянтин Бондаренко, архітектор, дизайнер, доцент кафедри основ архітектури ХНУБА: «По мірі того, як я в'їжджав в цю тему, для себе розкрив зовсім інший контекст, що пов’язаний зі специфікою проектування на рубежі XVIII-XIX століть і смаками імператриці Катерини (Першої - прим. ред.). І, наскільки це впливало на архітектуру. Тому, я сподіваюся, що матеріал про цей N-ий (допоки не відомий) палац N-го архітектора стане цікавим і широкому загалу».

Історія газети «Утро»
Микола Шемет, художник-графік, публіцист, науковий співробітник Музею Шульженко: «Одна з найбільших у Харкові щоденних газет, що проіснувала 10 років і є яскравим прикладом демократичної преси, абсолютна забута й викреслена з нашої історії. Пройдемося по видавцям, редакторам, власникам, співробітникам, які лишили відбиток у історії».

Коріння ідентичностей: походження та формування еліти Слобідської України
Олександр Алфьоров, історик-генеалог і геральдист, молодший науковий співробітник Інституту історії України НАН, кандидат історичних наук, автор і ведучий передачі «Історичні фрески» на радіо «Культура». «Гість із Києва.
Всеукраїнського рівня історик. Для нас велика честь, що нащадок славного роду слобідської старшини Алфьорових приїде в серце Слобожанщини
», — каже про лектора Антон Бондарев.
Другий блок (00:30—02:00)

Харків літературний: від Семена Климовського до Марка Терена
Антонина Яковлєва, старший викладач кафедри української та світової літератури ХНПУ імені Г. С. Сковороди, авторка одинадцяти хрестоматій для школи: «Коли починаєш говорити, що саме в нас, ось тут були початки справжньої отакої української мови, української літератури, це для багатьох відкриття. І не лише для молодих наших слобожан, а й, безумовно, старшого покоління. Ви собі не уявляєте, сотні письменників нашого краю, які дали поштовх літературі й інших міст України, вони саме звідси».

Повсякденний побут православного духовенства Харківської єпархії XIX — початку XX століть
Олександр Парщик, телевізійний продюсер, випускник історичного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна, ініціатор пам’ятного знаку «Літературна стометрівка» біля Театру Шевченка. «Харківська єпархія за певних обставин історичного розвитку може виступати яскравим прикладом для визначення характерного розвитку православного духовенства … на території України у зазначений період, аналізу участі парафіяльних священослужителів у суспільно-політичних процесах в Україні на межі ХІХ-ХХ ст.», — говориться в його праці на тему лекції.

Рід Задонських у історії Слобожанщини
Сергій Кушнарьов, кандидат історичних наук, доцент на історичному факультеті ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Сфера його наукових інтересів: історія Слобідської України, генеалогія, кажуть на істфаці, просопографія, некрополістика, додає Google scholar. Задонські - родичі відомого дворянського роду козацького старшинського походження Донець-Захаржевських. Після смерті представника одного з них — Андрія Яковича — слобода Великий Бурлук перейшла в спадок до його зятя, учасника війни 1812 року Воїна Дмитровича Задонського, одруженого на Єлизаветі Андріївні Донець-Захаржевській. Більше — в лекції Сергія.

Далеко за північ лекторів лишиться троє й вони працюватимуть до ранку:


Антон Бондарев, дослідник місцевої історії, блогер, ініціатор Ночі історії та засновник фундації «Харьков Манящий»

Андрій Парамонов, краєзнавець, публіцист, автор путівників, засновник і очільник музею міської садиби

Філіп Дикань, журналіст, викладач, автор медійного проекту «Харьковские старости»
Третій блок (02:30—04:00)
Дворянські роди Харківської губернії: «свої» та «чужі»
Алфавітні списки дворянських родів, повітові списки дворян землевласників, списки дворян, які перебували на службі, списки дворян, які мали право голосу в органах місцевого самоврядування Харківської губернії. Що тільки не знайдеш у Державному архіві Харківської області. А що ж віднайшов Антон? Родовідні справи дворян губернії, як зараховували когось до того чи іншого дворянського роду? Відповідь на це питання дає «Родословная книга потомственных дворян Харьковский губернии», а про що говоритиме Бондарев — дізнаєтеся в Ніч історії.
Харківський єпархіальний архітектор Володимир Миколайович Покровський
До сьогодення з його «творів» у одному тільки Харкові дійшов із десяток пам’яток архітектури: Гольбергівська церква, Казанський храм на Холодній горі, колишній готель «Москва» на розі Полтавського шляху та Різдвяної, будинок з химерами на Чернишевський, 79, колишній Єпархіальний музей старожитностей по Мистецтв, 4 (нині - Радіоастрономічний інститут НАН України), будинок на Чернишевській, 66 (ріг із Ярослава Мудрого) тощо.
Гаряче літо 1917-го
«Харків та криза у Петрограді, біженці та дезертири, злочинність у місті, жінки-розвідниці, добровольчі батальйони, а також хто виграв перші вільні демократичні вибори у Харкові», - анонсує Філіп. Хто став наступником Дмитра Івановича Багалія на посаді міського голови, скільки разів змінювалися очільники місцевої ради робітничих і солдатських депутатів, ким був у місті тов. Артем до створення Донецько-Криворізької республіки і як проголосили Радянську Україну, додаємо ми.
Четвертий блок (04:30—06:00)
Слобожанська міфологія: легенди та перекази
«Не маючи елементарних знань про минуле, люди часто починають це минуле придумувати, позиціонуючи свої фантазії, складені на ходу, як „міські легенди“, хоча, на мій погляд, вони все ж ближчі до літературної творчості - альтернативної історії, історичних романів, фентезі, а часом і жахів», — сказав якось Антон. Але зробив лекцію, ґрунтуючись на великому етнографічному матеріалі, про що ви ще точно не читали в його блозі.
Харківський комерційний клуб: нотатки до прийдешнього ювілею
Що нам каже Енциклопедичний словник «Харківщина» про Харківський комерційний клуб? Що той відкрито 1858 року й що він діяв, щоб «надати своїм членам та їх сім'ям можливість із задоволенням і користю проводити вільний від занять час«? А що ж скаже Андрій Федорович? Приходьте на Ніч історії, щоб дізнатися про «Вокзал Зарудного», перший в Україні кіносеанс, виступи Петра Чайковського, Федора Шаляпіна, Олександра Скрябіна або щось більше.
Видання «кращих людей краю», або «Паскудная газета»: історія першого ЗМІ Харкова
Все це про газету, яка описана, наприклад, як в десятитомній Енциклопедії історії України, так і у одинадцятитомній Енциклопедії українознавства. Існувала вона з 1880 по 1918 рр, а протягом 1912−1917 рр виходила двічі на день — ранковим і вечірнім випусками. З закриттям редакції у її типографії відкрилася друкарня видавництва «Соціалістична Харківщина». І все це про «Южный край» у викладі Філіпа.

Як резюмував Антон Бондарев: «Матеріал буде серйозним, але він не буде не цікавим».

Також протягом усієї ночі в фойє філармонії працюватиме виставка, присвячена ювілею Харківського музею міської садиби, який займається, за словами його фундатора, «знищенням і ліквідацією провалів у пам’яті харків'ян у відношенні до історії Харкова», і має в колекції, наприклад, таке:

Сегодняшний день начался весьма с приятного сюрприза, два очень хороших человека передали в фонды Музея 18 общих фотогра…

Опубліковано Харьковский частный музей городской усадьбы 27 грудня 2016 р.

Вхід на подію платний: всі, хто зареєструються завчасно, сплатять на місці 70 грн, інші - 100 грн (не залежно від кількості обраних чи відвіданих лекцій). Кава, чай і смаколики включені в вартість.

Якщо вам буде мало серпневих розмов про історію, то наприкінці літа Хаб готується приймати денні й вечірні відкриті історичні лекції, розраховані, передусім, на молодь. Чекайте про то анонсів.

Нагадаємо, що перша Ніч історії проходила в нашому Хабі. Також ми розповідали про підготовку до минулої Ночі й особливості цього історичного проекту.

Фото на заголовку — Накипело, інші - Накипело, Громадське радіо, ХНУ імені В.Н. Каразіна, особисті профілі в FB

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *